Було тепло і затишно. У повітрі витало легке амбре від португальського портвейну і пахло багаттям. Я лежав у темряві, намагався зрозуміти, де я перебуваю. На землі, в наметі? Кокон спального мішка солодко шурхотів, від чого мені ще більше хотілося спати. Але що я роблю в наметі? Як тут опинився? Кілька секунд морщив лоба, але не міг згадати. В кінці кінців наважуюсь на підйом. Сходжу в туалет і заодно з’ясую, де ж це я перебуваю.
Музика під настрій
Надворі було ще темно, на сході вже починався день, а прямо під кручею текла річка. Я перебуваю зараз саме тут і це абсолютно точно Десна! Ущепнув себе, остаточно згадав де я, геть відігнав сон і спустився з кручі на берег. Фідери стояли, як вкопані. Невже наживка протрималася на гачках всю ніч (напередодні, ввечері я закидав ферментований нут)? Так точно, кульки висіли на повідках не зворушені.
Набив годівниці підгодовуванням, повісив кілька черв’яків і в бій. Мій новий день на Десні почався на світанку.
Субота. На воду вийшли човни, місцеві рибалки розсілися по берегах. Всі заходилися ловити.
А не удилось. Риба відчула переміну погоди і зупинилася… Перші покльовки пішли тільки коли вийшло сонце. Невиразне тремтіння, підсікання. Підлящик. Занедбаність, і через 10 хвилин, явний відстріл, підсікання. Знову підлящик. Потім знову. Причому в розмірах риба зменшилася. А найжахливіше, що на хробака почала брати верховодка. У перший день, вона не зустрічалася жодного разу.
Я намагався побороти її. Наприклад, ховав черв’яків в годівницю, а це не завжди спрацьовувало. Коротше, яскрава рибалка на Десні, перетворилася з-за верховодки в рутину. Довелося діяти ефективно і жорстко. Два-три зерна молодої вареної кукурудзи відсікали верховодку на раз.
Покльовки на кукурудзу були рідкісні, а клювала — плотва. Досить таки послідовно, я відсік ще й подлеща:) Конкуренти ловили щуку (своїми очима бачив), до обіду намагався її ловити і я. Не результативно і знову з втратами. Пішов від мене бойовий карась…
В обід поснідали і я дозволив собі екскурсію на Річище. Це таке місце, де живуть карасі і можна зустріти справжню Тортилу. Вона буде плавати біля відчиненого квітки латаття, з золотим ключиком… Карабас-Барабас який кинув, пам’ятаєте? Ось ці місця!
Рай для типових флегматиків. Як я зрозумів, дуже популярний у місцевих. Річище навесні затоплюється, і однозначно перспективний в плані рибалки.
22 вересня у водоймі всі ловили карася. Але він не клював. За агентурними даними, изловлено було рибалками по 1-2 шт. на брата за день. Що розцінювалося ними як ганьба! А місця на Річище красиві, дуже мальовничі.
Але повернемося до Десні. Тим більше, що пора показати вам рибу. Ось незадоволений підлящик, щасливий я і моя снасть. Спіймана риба була на кукурудза, тингириця, мелай?
А ось золота деснянська плотва, изловленная на сбирулино.
Навіть коли на Речище спостерігалося безклевие, на Десні рибка проклевывала.
А ще по Десні в суботу почали носитися катери. Так барвисто, я в шоці. Пливе собі проти течії невелика човен, з хорошою швидкістю, а за нею стовп бризок метра на 3 б’є вгору. Круто!
Подивилися ми на це диво і почали збиратися додому. Перша рибалка на Десні, на цьому закінчилася. Нас чекав шлях у місто Мена, через Куковичі. Всю дорогу до рибальського села ми з Льохою розмірковували над тим, як правильно писати: Куковичі, Куковичі або КуковЫчи? З наголосом питання відпало першим. Я вірив Ркуті, а він мені говорив, що правильно Куковичі. Леха — до того, як він називав це село з дитинства. Називав він його КуковЫчи, з наголосом на и.
Так ми домчались до вже знайомого нам магазину з розливним пивом. Келишок «Кегового» зробив свою справу і нас перестав хвилювати питання з буквою… Тепер ми цілком обсмоктували місцеві этнохоронимумы. Як правильно буде: менці, менчане або менанцы? А у випадку з жителями села Куковичі, як їх називати? Куковычане?
Пиво в келиху закінчилося, і ми полетіли до Мени під прикриттям кукурудзяного бомбардувальника. Підняті питання, так і не отримали чіткої відповіді. Все закінчилося банальною мудрістю.
Писати в ліфті — погано! І не важливо, який стиль ви ставите наголос:)
Фактична погода 22 вересня 2018 року
28
Температура повітря, С
749
Тиск, мм. рт.ст.
4
Швидкість вітру, м/с
19
Температура вночі З
- Слідувати
admin
Народився я майже в очереті, на березі Волги, в районі з назвою Світлий Яр. З молоком матері ввібрав в себе любов до риб і їх лову. З вудкою пам’ятаю себе з п’яти років. Може тому і пропустив повз вуха основні уроки правопису. Роблю ашипки, і не правильно, розставляю коми! В даний час, намагаюся створити зручний інформаційний ресурс для українських рибалок, ну і трохи оформляю це як блог. Тільки є один нюанс, я не знаю що це таке:)
Попередній запис
Моя перша рибалка на Десні — Мрії збуваються!
05.10.2018
Наступна запис
Риболовля на річці Десна — День третій
7 Жовтень, 2018
You may also like
-
Товариші пінгвіни і просто любителі зимової риболовлі
9 Грудень, 2018
-
250 000…! Спа-сі-бо!
6 Грудень, 2018
-
Ловля на орендованій водоймі — про права простих рибалок
28 Листопад, 2018
