27 червня для мене день не простий. Я з тих людей, які знають коли відзначається Всесвітній День Рибальства і навіть відзначають цей день. Святкувати його я віддаю перевагу з вудкою, тому напередодні, я підбив одного товариша, а за сумісництвом і “головного редактора» української версії мого блогу, на велосипедну прогулянку в напрямку річки Самара. «Без фанатизму, перевіримо часових матросиков…і додому» — саме такий план, я змалював своєму попутникові.

В 7 ранку зустрілися, спакували рюкзаки, змастили ланцюг… А ось тут, друзі, треба зробити відступ. Мій «голландський» попутник, воліє пити текілу, і трепетно відноситься до Харкова. Як ви розумієте, для нього ХВЗ не порожній склад — це велика абревіатура гордо несе прапор виробника легендарного велосипеда “Україна”. Як справжній патріот Харкова, мій редактор, переміщається в просторі чисто на «класичної» Україні. З іржавим ланцюгом і открученными колесами…

Так от, не встигли ми виїхати, а попутник вже скаржиться на хрускіт в задньому колесі. Гарний, нічого не скажеш. Крім цієї проблеми, я відразу виявив на його «Україні» іржаву олдовую ланцюг яка видавала скрегіт. Природно, запропонував її змастити для початку. Після змащення ланцюга, скрегіт і хрускіт пропав, і ми десь в 7-30 рушили по напрямку до річки…

Ми проїхали перші 200 метрів без будь-яких ексцесів. Така надійність транспортного засобу мого колеги вселяла повагу і гордість за Харківський велосипедний завод. Адже робили раніше на століття! У той самий момент, коли я вже подумав,що «Україну» ми полагодили остаточно, ззаду пролунав потужний хрускіт і… Фірмовий виріб легендарного заводу ХВЗ різко сповільнилося до повної зупинки. Виявилося, що якщо не закручувати колеса, то рано чи пізно станеться дещо, на вимогу механізмів велосипеда. А якщо ще і не стежити за змащенням механізму заднього колеса, то…

Воно остаточно заблокувалося і нам довелося знову повертатися в гараж для екстреного ремонту багатостраждальної «України». Добре, що ми від’їхали недалеко від будинку. А то довелося б тягнути на собі «саночки», по черзі. Могло зачепити мене.

Наступні дві години ми присвятили ремонту. Розібрали механізм, діагностували проблему, провели деффектовку, виколупали застряглі кульки, купили нові запчастини, зібрали механізм, гарненько все змазали і відрегулювали. При цьому не забули закрутити гайки.

В 10-50 ми знову проїжджали повз нещасливого місця, а в 11 знову регулювали натяг ланцюга. Тим не менш, через хвилин сорок вже фотографували богуславське благоустрій. Лесик, при цьому, остаточно перенастроился і нас більше не турбував. До річки було рукою подати…

Як ви бачите, за жителів села Богуслав, тепер можна не переживати. І у них є ця чудова напис, а значить в соцмережах їм не доведеться червоніти за своє село, як це було в минулому році… І не важливо, що на скульптуру витратилися… Головне, що богуславські селебріті нарешті зможуть зробити цю фотку без фотошопу!

З такими думками, ми в’їхали на знаменитий рукожопый міст через Самару, який з легкістю подолала навіть «Україна». Я ще подумав: цікаво, а хто архітектор цього інфраструктурного прориву і яка ціна його експлуатації для громади Богуслава? Так талановито укласти хвилю, я вважаю країна повинна знати цього героя…

За мостом відкривалася заплава Самари і мене остаточно стали залишати дурні думки. Якісь 5 хвилин і ось я вже як справжній хижак виглядаю перспективні місця. «Сьогодні тільки микроджиг і жодного фанатизму» — повторюю свої ж слова і збираю вудку. Перший заброс він самий хвилюючий…

По початку, з микроджигом було зовсім сумно. Вода в Самарі дуже прозора: прекрасно видно як мелкоокунь йшов за приманкою, але навіть він не торкався її. Ні Fanatik, ні Keitech, не порушували смугастиків і це трохи напружувало. У бій були кинуті фактично всі навички, але мені і з допомогою них не вдавалося умовити окунів навіть на тук. Не кажучи вже про повноцінну клювання…

Але не поспішайте робити сумні висновки. 27 червня день святковий, а значить може статися все що завгодно. В моєму випадку спрацювало правило — немає лиха без добра!

Ось уже кілька рибалок я використовую в якості огрузки джиги продукцію «Дніпро-свинець«. Є у них такий грузик як «пройдисвіт». Так от, він як раз і застряг, причому наглухо, в той самий момент Х. Чим викликав ланцюг фатальних для місцевих окунів подій.

Дві години я полоскав Пройдисвіта з різним силіконом, і ось втратив. Перев’язуючи снасть, я звернув увагу на «Крилатий джиг» і вирішив спокутувати свіжопридбану 3-х грамову эсочку в тандемі з Swing Impact. Ах як же я був правий, що вірив у «макиевское» диво до останнього. Риболовля була зроблена за годину! Феноменальний тандем. І якщо в чарівництві японських виброхвостов я неодноразово переконувався особисто «Крилатий джиг» не демонстрував чудес в моїй практиці, до цього дня жодного разу за 2 роки!

Що за диво? Вдалося пристосуватися під обставини з допомогою винаходу українських виробників!!! Знаєте що таке пелагічний джиг?

Це проводка джиги в толщие води. Не по дну, а в шарі 1-2 метри від поверхні. Як з’ясувалося, окунь 27 червня полював тільки там, причому не біля берега, а в районі русла! Саме з цього, перші 2 години риболовлі я протаскал джигу по дну в порожню.

Зате потім відчув повний спектр замих приємних відчуттів.

Та ще й багаторазово уколовся в долоню синдромом відпущеного окуня…

Ось така історія, з якої я не розповів вам хіба що: про те як Голландець сидів у тіні і переживав за Україну, і про комбайн, який з’їв полі в цей день. Ах так, і про це я вам вже розповів. До речі, а як ви провели день?

  • Слідувати


admin

    Народився я майже в очереті, на березі Волги, в районі з назвою Світлий Яр. З молоком матері ввібрав в себе любов до риб і їх лову. З вудкою пам’ятаю себе з п’яти років. Може тому і пропустив повз вуха основні уроки правопису. Роблю ашипки, і не правильно, розставляю коми! В даний час, намагаюся створити зручний інформаційний ресурс для українських рибалок, ну і трохи оформляю це як блог. Тільки є один нюанс, я не знаю що це таке:)

    Попередній запис

    Як правильно поводитися з рибою, яку ви зловили?

    01.07.2018

    Наступна запис

    Ловля лина — портал приємних відчуттів!

    7 Липень, 2018

    You may also like

    • Товариші пінгвіни і просто любителі зимової риболовлі

      9 Грудень, 2018

    • 250 000…! Спа-сі-бо!

      6 Грудень, 2018

    • Ловля на орендованій водоймі — про права простих рибалок

      28 Листопад, 2018